- нагородити
- I = нагороджувати
1) (кого-що — чим і без додатка — дати нагороду кому-н., дати що-н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що-н. серед інших похвалою, нагородою тощо); винагородити, винагороджувати (дати що-н. як винагороду за якісь послуги / заслуги, плату за працю тощо); преміювати (перев. грішми); у[в]достоїти, у[в]достоювати книжн. (кого-що — визнати кого / що-н. гідним високої оцінки, нагороди, звання тощо); у[в]шанувати, у[в]шановувати, пошанувати (чим — оцінюючи заслуги, нагородити кого-н. чимось на знак пошани)2) (кого чим — висловити подяку, виявити задоволення, прихильність у нагороду за що-н.), винагородити, винагороджувати, обдарувати, обдаровувати, наділити, наділяти; подарувати (кому що — зазв. зі сл. "усмішка", "погляд" і под.)IIдив. накрутитиIII
Словник синонімів української мови. 2014.